Українська правда
Поштова розсилка:
Пошук:
Замовити розсилку
Знайти
  RSS    PDA    Архів
Економічна правда
  Понеділок, 7 травня 2012, останнє оновлення: 7 хвилин тому

Іноземці все ще скуповують ОВДП

У кінці 2010 року нерезиденти можуть вивести свої капітали з України. Нинішній оптимізм, який панує на валютному ринку, ґрунтується на очікуваннях, а не на реальних позитивних зрушеннях в економіці. Якщо влада не виправдає сподівань, все може змінитися.

Іноземних інвесторів цікавлять переважно ОВДП терміном обігу до року. Саме на такий строк купується страховка від курсових коливань - NDF. А це означає, що в кінці 2010 року нерезиденти можуть спробувати вивести свої капітали з України.

У вівторок Міністерство фінансів поставило черговий рекорд. Воно в черговий раз знизило відсоток за облігаціями внутрішньої держпозики, але при цьому залучило більше 1 мільярда гривень. Основну частину грошей уряду дали іноземці.

Ставки за ОВДП були знижені дуже різко. Інвесторам запропонували папери з прибутковістю від 11% до 13% річних. Хоча ще на торгах 16 березня за тими ж облігаціями давали від 16% до 17,3% річних.

Зокрема, за піврічними паперами запропонована ставка склала 11% річних. За восьмимісячними і дворічними - 13%, а за паперами "довжиною" у 2,5 роки - 12%.

Незважаючи на обвал ставок, Мінфіну вдалося зібрати 1,04 мільярда гривень. Держава задовольнила лише 25 заявок з 115-ти. Більшу частину грошей принесли облігації "довжиною" до року: 8-місячні - 844 мільйони, 6-місячні - 190 мільйонів.

Якби стояло завдання зібрати максимум грошей, до бюджету вдалося би залучити 5,43 мільярда гривень. Стільки готові були дати різні інвестори під 18-20% річних.

На торгах 16 березня загальний попит був більшим - 9,28 мільярда гривень. З них Мінфін вирішив узяти тільки 626 мільйонів гривень.

"Зниження сумарного обсягу попиту логічне. Мінфін показав, що і далі готовий провадити політику низьких ставок. Спекулятивні біди відпали, однак попит значний", - каже начальник аналітичного відділу Укрсиббанку Сергій Ягнич.

Отже, уряд продовжить користуватися вкрай сприятливою ситуацією, яка склалася після виборів. Вона полягає у тому, що в ОВДП стало цікаво вкладати.

Як думають нерезиденти

Заступник голови одного з банків відзначив, що, крім нерезидентів, частину ОВДП купують українські банки.

"Сьогодні у них досить ліквідності. Причому не тільки у державних банків, яким сам бог велів купувати держоблігації. Комерційні установи продовжують залучати гроші на депозити, тоді як підприємства неохоче беруть позики. Надлишок ресурсів потрібно десь "прилаштовувати", - зазначив він.

З цією думкою погодився інший банкір: "Кредити зараз ніхто не бере. За нинішньої ціни вони нікому не потрібні, та й банки бояться видавати. Процес піде лише тоді, коли за депозитом платитимуть 15%, а кредит буде коштувати 20%".

За словами експерта, у банків з іноземним капіталом дуже багато валюти. Долари лежать на коррахунках і приносять 0% річних. Тому деякі установи позбуваються валюти і інвестують в ОВДП. "Продають навіть під страхом того, що потім неможливо буде викупити валюту назад", - відзначив банкір.

Найбільшим "споживачем" паперів залишається Нацбанк. Проте він купує ОВДП не напряму у Мінфіну, а у банків. Останнім часом регулятор знову почав фінансувати дефіцит держбюджету шляхом скупки ОВДП у підконтрольних державі банків.

На це вказує простий факт. 19 березня Мінфін продав держбанкам облігацій на 2,7 мільярда гривень. Однак за тиждень, з 15 по 22 березня, обсяг ОВДП у розпорядженні всіх банків упав на 102 мільйони гривень. Зате портфель НБУ виріс на 3,3 мільярда гривень. Це і є сума грошей, які "надрукував" Нацбанк і віддав уряду.

На первинних аукціонах основну частину паперів купують нерезиденти - переважно європейські хедж-фонди. За даними НБУ, з початку лютого 2010 року обсяг ОВДП у розпорядженні іноземців зріс з 560 мільйонів гривень до 1,9 мільярда гривень і продовжує збільшуватися. Нерезиденти, які у 2008-2009 роках майже повністю пішли з України, повертаються.

 

"Схоже, значну частину попиту склали заявки нерезидентів. За поточної кон'юнктури 12% річних - це той мінімальний рівень, при якому нерезиденти спрацьовують "у нуль", - пояснив Сергій Ягнич.

За його словами, протягом останніх двох тижнів попит формують, в основному, іноземні інвестори. "Вони отримали можливість заробити непогану прибутковість на українських боргах і при цьому застрахувати свою позицію", - говорить начальник відділу аналізу фінансових ринків "ING Банку (Україна)" Олександр Печеріцин.

Іноземці переважно страхуються від ризику курсових коливань.

"Деякі нерезиденти відкривають нехеджовані позиції. Вони купують папери строком обігу два-три роки. Такі інвестори очікують або зміцнення гривні, або зниження ставок за ОВДП. Їхній оптимізм підтверджується рекомендаціями багатьох інвестиційних компаній, які недавно спрогнозували зміцнення гривні", - зазначив Ягнич.

Експерт відзначив, що частка нерезидентів, які заходять в Україну без хеджування, невелика. Ті, хто купують ОВДП терміном обігу до року, одночасно купують NDF за валютною парою гривня-долар, які сьогодні обходяться у 5-6% річних.

Ціна гривні у NDF на рік за останній квартал, гривень за долар

 

Джерело: Cbonds

Ціна гривні у NDF терміном 1 рік за останній рік, гривень за долар

 

Джерело: Cbonds

Уявлення про те, яким є відсоток за NDF, можна отримати, розділивши закладений у них курс - останнім часом близько 8,2-8,3 гривні за долар - на поточний курс українського міжбанку. За даними компанії "УкрДілінг", у вівторок на міжбанківському валютному ринку Нацбанк купував долари за курсом 7,9376 гривні за долар.

 

За словами Печеріцина, ще два тижні тому NDF на рік коштував близько 20% річних. Однак згодом усі побачили курс на зміцнення гривні, який продемонстрував Нацбанк.

"Сьогодні NDF коштує 6% річних. Такою ж є і вартість страховки від курсових ризиків, пов'язаних з Україною. Прибутковість ОВДП мінус процент за NDF дає більше, ніж можна заробити на українських єврооблігаціях у доларах", - пояснив Печеріцин.

Інтерес іноземців очевидний. "Можна взяти прибутковість за "короткими" українськими єврооблігаціями, наприклад, Україна-2011. Це приблизно 6,5% річних у доларах. Додамо до них вартість NDF, зараз це 5-6%, і отримаємо реальну вартість внутрішнього боргу", - пояснив Ягнич.

Якщо ставки за ОВДП вищі за цей мінімум, купувати їх однозначно цікаво.

Чи піде іноземний капітал

Отже, існує чітка тенденція: іноземних інвесторів цікавлять переважно ОВДП терміном обігу до року. Саме стільки буде діяти страховка від курсових коливань. Так, продані у вівторок ОВДП гаситимуться у вересні та листопаді 2010 року.

Це означає, що в кінці 2010 року нерезиденти можуть вивести свої капітали з України. Звичайно, так буде, якщо ситуація у державі буде погіршуватися.

"Нинішній оптимізм, який панує на валютному ринку, ґрунтується на очікуваннях, а не на реальних позитивних зрушеннях в економіці. Якщо влада не виправдає сподівань, все може змінитися", - відзначив директор департаменту казначейства і фінансових інститутів Індекс-Банку Антон Болдирєв.

Наприклад, у 2005 році НБУ "прогнув" курс спеціально під прихід нерезидентів. А коли через рік вони вирішили виходити з України, долари значно подорожчали. Пізніше регулятор навіть увів норму обов'язкового резервування частини грошей, що приходять у країну, якщо термін інвестування менше року.

Загалом українська влада довела своє погане ставлення до "короткого" капіталу. Це означає, що слід користуватися NDF , тим більше, якщо за них заплачено.

Втім, може бути й інакше. "Не обов'язково нерезиденти захочуть репатріювати капітал у кінці 2010 року. Така ймовірність існує, але вона не обов'язково спрацює. Ситуація може навіть покращитися", - сказав заступник голови одного з банків.

Одну з підстав для оптимізму назвав економіст Astrum Investment Management Олексій Блінов. На його думку, Нацбанк буде дотримуватися політики фіксованого курсу. Його прогноз на 2010 рік - стабільний курс на рівні 8 гривень за долар.

"Попереду - кілька років політики фіксованого курсу. До ослаблення економічної активності у світі, Україна буде накопичувати дефіцит поточного рахунку платіжного балансу, готуючи ґрунт для початку девальвації гривні у 2014 році", - вважає Блінов.

На його переконання, тривалий період стабільності курсу у 2010-2013 роках сприятиме інвестиціям у гривневі активи, які є високоприбутковими за світовими мірками.

 
ua_bender _ 28.03.2010 21:50
К тому же, эта процентная ставка к цене (как они звездят, доходность NDF) форвардного контракта НИКАКОГО ОТНОШЕНИЯ НЕ ИМЕЕТ! Ибо цена его на момент заключения равна НУЛЮ. Ну, чуваки, 10 баллов вам по 5ти бальной шкале. Аферисты.
ua_bender _ 28.03.2010 21:46
Продолжение. Одно ВАЖНОЕ допущение - эта формула правильна, то есть НЕ ДОПУСКАЕТ безрисковый арбитраж, при условии равенства РЕАЛЬНЫХ процентных ставок в двух странах. то есть, если мы хотим продать гривну сегодня для поставки ее через один год, мы должны расчитать форвардный курс доллара, то есть F, используя эту формулу и зная S спот курс на сегодня, LIBOR по доллару на 360 дней, и украинскую процентную ставку на один год Rd. НО, в связи с тем, что цены денег, а это и есть Rd, в Украине НЕТ, наши хрень-аналитики считают эту процентную ставку как "доходность NDF"! То есть, они ПОДСТАВЛЯЮТ в эту формулу ИЗВЕСТНЫЕ им величины - а это форвардный курс доллара, спот курс на доллар и LIBOR годовой - и затем находят Rd как якобы доходность NDF! А именно, Rd=Sx(1+LIBOR)/F - 1. ОХРЕНИТЕЛЬНО! То есть, находят как бы implicit interest rate, который участники форвардных сделок якобы имеют в виду. Но это - ошибка! Потому что не арбитраж является здесь причиной сделки - а элементарная спекуляция.
ua_bender _ 28.03.2010 21:30
Понятно - покопавшись на русских и украинских сайтах, где доморощенные финансовые "аналитики" выдумывают свои велосипеды, я наконец-то врубился, что подразумевается ими под названием "доходность NDF". Конечно - их за это нужно каким-то образом поощрить - уверен, что иностранные финансисты их ни хрена не поймут - это есть местное изобретение чистой воды. Объясняю. Одной из гипотез, которые объясняют курсообразование (цену одной валюты в единицах другой) на поставку в будущем, является закон относительного паритета цен на одинаковый товар в двух странах. Согласно этого закона относительное изменение курса валют равно относительному изменению НОМИНАЛЬНЫХ годовых процентных ставок на безрисковые инструменты. То есть, (F-S)/S=(Rd - Rf)/(1+Rf), где F и S это форвардный и спот курсы валюты как количество Гривни за 1 доллар, и Rd, Rf - это номинальные процентные ставки в Украине и LIBOR. В упрощенном виде F=Sx(1+Rd)/(1+Rf).
ua_bender _ 26.03.2010 00:14
И вот эта фраза "...За словами Печеріцина, ще два тижні тому NDF на рік коштував близько 20% річних. Однак згодом усі побачили курс на зміцнення гривні, який продемонстрував Нацбанк.... Сьогодні NDF коштує 6% річних. Такою ж є і вартість страховки від курсових ризиків, пов'язаних з Україною. Прибутковість ОВДП мінус процент за NDF дає більше, ніж можна заробити на українських єврооблігаціях у доларах", - пояснив Печеріцин." - что это за ЦЕНА для NDF? Любой форвардный контракт на момент заключения имеет цену НОЛЬ! Никто никому не платит на момент заключения сделки. В форвардном контракте на валюту может быть установленный ЛЮБОЙ КУРС по желанию сторон. Цена появляется дальше во времени, когда обе валюты начинают плавать от согласованного курса - вот тогда, как и на момент завершения сделки, стороны определяют цену - то есть, кто кому платит cash settlement.
shevtar _ 25.03.2010 23:01
зайдите на сайт нацбанка http://www.bank.gov.ua/Fin_ryn/OVDP/T-bills_debt.htm и там вы увидите, что ОВДП на 1,8 млрд гривень которыми владеют нерезиденты - это всего 2% от объема находящегося в обращении и львиной долей - 69,6 млрд гривен владеет НБУ. За последние полтора месяца нерезиденты нарастили объем аж на 800 млн. в то время как НБУ на 7,5 млрд. так что нерезиденты никакого влияния на рынок ОВДП не оказывают, статья ни о чем, мусор.
 
Загрузка...
 
© 2005-2012, Економічна правда. Використання матеріалів сайту лише за умови посилання (для інтернет-видань - гіперпосилання) на "Економічну правду".
  
  
Авторизація
Для авторизації використовуйте ті самі ім'я і пароль, що і для коментування публікацій на "Українській правді".


Якщо ви новий читач, будь ласка, зареєструйтесь
Забули пароль?
Ви можете увійти під своїм акаунтом Facebook